Історія Єйська бере початок наприкінці вісімнадцятого століття, коли на місці нинішнього Єйська було збудовано Ханське містечко, покликане стати запасною столицею князівства та резиденцією кримського хана. Через невеликий проміжок часу біля стін Ханського містечка перед військами Олександра Суворова зачитали маніфест про приєднання Тамані, Правобережної Кубані та Криму до Росії. У середині дев'ятнадцятого століття отаман чорноморського козачого війська виступив з ініціативою створення портового міста на Єйській косі, яка була активно підтримана графом Воронцовим, і в результаті було видано указ імператора Миколи Першого про створення Азовське море, на Єйській косі, порту та міста, яке було названо портовим містом Єйськ.
Кримська війна середини дев'ятнадцятого століття завдала великої шкоди Єйську – він сильно постраждав від обстрілів та морського десанту англійської ескадри, яка панувала на той час в Азовському морі. У цей час було знищено близько десяти відсотків будівель та споруд Єйська. У другій половині ХІХ століття в Єйську відкриваються навчальні заклади, виконується мощення більшості вулиць, з'явилося постійне освітлення. До двадцятого століття Єйськ став великим міжнародним торговим центром та культурним центром півдня Російської імперії. На початку двадцятого століття в Єйську було здійснено капітальну реконструкцію морського порту, відкрито залізничне сполучення. На базі відкритих в Єйську лікувальних грязей і мінеральної води сірководневої виник бальнеологічний курорт, що популярний і до цього дня.
У двадцяті-тридцяті роки двадцятого століття Єйськ розвивається як промисловий центр, у тридцяті роки в Єйськ перебазується льотне військово-морське училище, понад триста випускників якого згодом стали героями Радянського Союзу та Росії. Під час Другої світової війни Єйськ постійно зазнавав бомбардувань німецької авіації, протягом півроку перебував в окупації – у цей час нацистами велися масові арешти та розстріли місцевих жителів. У період окупації у місті проживав знаменитий український борець Піддубний, іменем якого названо міський парк. У повоєнний час було швидко відновлено морський порт, залізничний вокзал та інші об'єкти міської інфраструктури, і з кожним роком Єйськ став дедалі більше розвиватися як місто-курорт.
У Єйськ стало приїжджати дедалі більше туристів та відпочиваючих. Лікувальні грязі, тепле та цілюще Азовське море залучали людей з усіх частин країни. Єйськ завжди відрізнявся великою кількістю зелених парків, в яких згодом було організовано різноманітні атракціони, що проводилися в самому Єйську, на підприємстві «Атракціон». У місті працювали концертні майданчики, кінотеатри, велика кількість театрів та кафе, готелі, розвивався санаторій «Єйськ». У перебудовні часи, через загальнодержавну кризу, курортний напрямок розвитку Єйська практично згасло, і відродилося лише до кінця дев'яностих років ХХ століття. В даний час місто Єйськ є химерним переплетенням архітектури різних епох – царської, радянської та сучасної.